дотепність
ДОТЕ́ПНІСТЬ, ності, ж.
1. Витонченість думки і здібність оформляти її у вигляді влучних, гострих або смішних висловів.
Своїм оптимізмом, дотепністю, живим темпераментом він завойовує симпатії глядачів (Мист., 1, 1959, 20).
2. Виразність і точність у передаванні суті чого-небудь.
Це була думка, геніальна своєю простотою й дотепністю (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дотепність — доте́пність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дотепність — -ності, ж. 1》 Витонченість думки і здібність оформляти її у вигляді влучних, гострих або смішних висловів. 2》 Виразність і точність у передаванні суті чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дотепність — Дотепність, -ности ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Драгом. Передм. Пов. Федьк. Не було дотепности самому додуматись. Ком. І. 48. Словник української мови Грінченка