дотепно
ДОТЕ́ПНО. Присл. до доте́пний 1, 2.
Старицький справді дуже дотепно говорить про Лисенка і Бетховена (Л. Укр., V, 1956, 239);
В умінні влучно і дотепно жартувати герої п’єс О. Є. Корнійчука навряд чи знають собі рівних (3 глибин душі, 1959, 114).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me