дотепно

ДОТЕ́ПНО. Присл. до доте́пний 1, 2.

Старицький справді дуже дотепно говорить про Лисенка і Бетховена (Л. Укр., V, 1956, 239);

В умінні влучно і дотепно жартувати герої п’єс О. Є. Корнійчука навряд чи знають собі рівних (3 глибин душі, 1959, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дотепно — доте́пно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дотепно — Присл. до дотепний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дотепно — Дотепно нар. Способно, искусно. Словник української мови Грінченка