1. Словник української мови в 11 томах

дотерміново

ДОТЕРМІНО́ВО, присл. Те саме, що достроко́во.

Весною 1915 року мене дотерміново «забрили» в солдати царської армії (Ле, В снопі.., 1960, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дотерміново — дотерміно́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дотерміново — присл. Те саме, що достроково. Великий тлумачний словник сучасної мови