Словник української мови в 11 томах

дотепно

ДОТЕ́ПНО. Присл. до доте́пний 1, 2.

Старицький справді дуже дотепно говорить про Лисенка і Бетховена (Л. Укр., V, 1956, 239);

В умінні влучно і дотепно жартувати герої п’єс О. Є. Корнійчука навряд чи знають собі рівних (3 глибин душі, 1959, 114).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дотепно — доте́пно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. дотепно — Присл. до дотепний 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дотепно — Дотепно нар. Способно, искусно.  Словник української мови Грінченка