Словник української мови в 11 томах

доти

ДО́ТИ, присл.

1. До тих пір, до того часу.

Вони танцювали доти, доки зовсім потомились (Н.-Лев., II, 1956, 33);

З перемогою в нашій країні Великої Жовтневої соціалістичної революції покладено початок новим, доти не знаним в історії людства умовам суспільно-економічного життя трудящих мас (Рильський, III, 1956, 144).

2. розм. До того місця.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. доти — чи поєднуються прислівники доки і поти? Слова доки й доти, поки й поти, вживаючись при вираженні меж дії, виступають як взаємозалежні.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. доти — до́ти прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. доти — пр., (- час) до тої пори, до того часу; (- відстань) до того місця, (з додатком жесту) поти; дотіль.  Словник синонімів Караванського
  4. доти — присл. 1》 До того часу. 2》 розм. До того місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. доти — ДО́ТИ (до того часу), ДО ТИХ ПІР (ДО ТІЄ́Ї ПОРИ́), ПО́ТИ розм., ПО́ТІЛЬ розм. Будь гостем доти, доки весілля триває (прислів'я); Хазяїн трамбака ударив перший. Потім підскочив Сев. Вони вдвох молотили до тих пір, доки рибалка мав силу відбиватися (Ю.  Словник синонімів української мови
  6. доти — До́ти, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)