дотик

ДО́ТИК, у, ч.

1. Дія за знач. дотика́ти 1 і дотика́тися.

Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (Фр., IV, 1950, 184);

Вона тягнеться рукою до тернової гілки і відчуває дотик гострих колючок (Шиян, Баланда, 1957, 229).

2. Відчуття, що виникає при стиканні шкіри з навколишнім середовищем.

Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32);

Макс був сліпий.. половину свого життя, і вже давно навчився замінювати зір відчуттям, дотиком, інстинктом (Загреб., Європа. Захід, 1961, 49)

Значення в інших словниках

1. дотик — до́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дотик — (одноразовий) доторк, приторк; (дія) торкання, дотикання, доторкання.  Словник синонімів Караванського
3. дотик — -у, ч. 1》 Дія за знач. дотикати 1) і дотикатися. 2》 Відчуття, що виникає за стикання шкіри з навколишнім середовищем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. Дотик — Один з розпізнавальних масонських знаків для визначення приналежности до Ордена і ступеня посвяти. Це особлива форма формах рукостискання, різна для різних ступенів.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
5. дотик — Одне з відчуттів, дозволяє сприймати механічну деформацію шкіри та деяких слизових оболонок.  Універсальний словник-енциклопедія
6. дотик — До́тик, -ку, -кові; до́тики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. дотик — Дотик, -ку осязаніе  Словник української мови Грінченка