Словник української мови в 11 томах

доткати

ДОТКА́ТИ, тчу́, тче́ш, док., перех. Закінчити ткати що-небудь; ткати до кінця, до певної межі.

[Кассандра:] Жалобні шати маю, а на покрив смертельний ти сама давно напряла, не знаю тільки, чи доткати встигнеш (Л. Укр., II, 1951, 262).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. доткати — дотка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. доткати — -тчу, -тчеш, док., перех. Закінчити ткати що-небудь; ткати до кінця, до певної межі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доткати — Дотка́ти, дотчу́, дотче́ш, -тчу́ть що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. доткати — Доткати см. ii. дотикати.  Словник української мови Грінченка