дотримати —
дотри́мати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
дотримати —
див. дотримувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дотримати —
доде́ржувати (дотри́мувати) / доде́ржати (дотри́мати) (свого́) сло́ва. Виконувати свої обіцянки, зобов’язання. Курс теоретичної фізики він (Максим) здав на “відмінно”, хоч Федір додержав свого слова і ганяв Максима, як говорили студенти, по спіралі (Н.
Фразеологічний словник української мови
дотримати —
Дотримати см. дотримувати.
Словник української мови Грінченка