доучувати

ДОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех.

1. Доводити навчання кого-небудь до кінця, до певного строку.

Довчаючись сам, він доучував весь час своїх офіцерів та бійців (Гончар, І, 1954, 102).

2. Доводити вивчення чого-небудь до кінця, до якоїсь межі.

Значення в інших словниках

1. доучувати — доу́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. доучувати — -ую, -уєш, недок., доучити, -учу, -учиш, док., перех. 1》 Доводити навчання кого-небудь до кінця, до певного строку. 2》 Доводити вивчення чого-небудь до кінця, до якоїсь межі.  Великий тлумачний словник сучасної мови