доучувати

доу́чувати

-ую, -уєш, недок., доучити, -учу, -учиш, док., перех.

1》 Доводити навчання кого-небудь до кінця, до певного строку.

2》 Доводити вивчення чого-небудь до кінця, до якоїсь межі.

Значення в інших словниках

1. доучувати — доу́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. доучувати — ДОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех. 1. Доводити навчання кого-небудь до кінця, до певного строку. Довчаючись сам, він доучував весь час своїх офіцерів та бійців (Гончар, І, 1954, 102). 2. Доводити вивчення чого-небудь до кінця, до якоїсь межі.  Словник української мови в 11 томах