дохідливий

ДОХІ́ДЛИВИЙ, а, е. Який легко сприймається; зрозумілий.

Не все просте і дохідливе геніальне, але все справді геніальне просте і дохідливе (Талант.., 1958, 43);

Простим дохідливим словом розкривав [коваль] людям очі, наводив на непокору (Горд., II, 1959, 87).

Значення в інших словниках

1. дохідливий — дохі́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дохідливий — -а, -е. Який легко сприймається; зрозумілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дохідливий — ЗРОЗУМІ́ЛИЙ (легкий для сприймання), ДОСТУ́ПНИЙ, ПРИСТУ́ПНИЙ, ДОХІ́ДЛИВИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ПРОЗО́РИЙ підсил., Я́СНИ́Й підсил., ПОПУЛЯ́РНИЙ (про книгу, лекцію, пояснення і т. ін. — нескладний змістом і формою викладу).  Словник синонімів української мови