дохідливий

дохі́дливий

-а, -е.

Який легко сприймається; зрозумілий.

Значення в інших словниках

1. дохідливий — дохі́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дохідливий — ЗРОЗУМІ́ЛИЙ (легкий для сприймання), ДОСТУ́ПНИЙ, ПРИСТУ́ПНИЙ, ДОХІ́ДЛИВИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ПРОЗО́РИЙ підсил., Я́СНИ́Й підсил., ПОПУЛЯ́РНИЙ (про книгу, лекцію, пояснення і т. ін. — нескладний змістом і формою викладу).  Словник синонімів української мови
3. дохідливий — ДОХІ́ДЛИВИЙ, а, е. Який легко сприймається; зрозумілий. Не все просте і дохідливе геніальне, але все справді геніальне просте і дохідливе (Талант.., 1958, 43); Простим дохідливим словом розкривав [коваль] людям очі, наводив на непокору (Горд., II, 1959, 87).  Словник української мови в 11 томах