дочапати
ДОЧА́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Поволі, насилу дійти, добратися куди-небудь.
Присмерком дочапали [інститутка з Устиною] до хутора (Вовчок, І, 1955, 119).
Словник української мови (СУМ-11)ДОЧА́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Поволі, насилу дійти, добратися куди-небудь.
Присмерком дочапали [інститутка з Устиною] до хутора (Вовчок, І, 1955, 119).
Словник української мови (СУМ-11)