дочечка

ДО́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дочка>́ 1.

Були на хуторі пани, І пан і пані не багаті. І дочечка у їх росла, Уже чимала піднялась (Шевч., II, 1953, 220).

Значення в інших словниках

1. дочечка — до́чечка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дочечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до дочка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дочечка — Дочечка, -ки ж. ум. отъ дочка.  Словник української мови Грінченка