дочірній
ДОЧІ́РНІЙ, я, є.
1. Прикм. до дочка́.
2. спец. Утворений відділенням від чого-небудь.
Іноді безпосередньо з вічок первинних бульб утворюються нові дочірні бульби (Картопля, 1957, 33).
Словник української мови (СУМ-11)ДОЧІ́РНІЙ, я, є.
1. Прикм. до дочка́.
2. спец. Утворений відділенням від чого-небудь.
Іноді безпосередньо з вічок первинних бульб утворюються нові дочірні бульби (Картопля, 1957, 33).
Словник української мови (СУМ-11)