дошкулити —
дошку́лити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
дошкулити —
див. дошкуляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дошкулити —
допіка́ти (дошкуля́ти, дійма́ти і т. ін.) / допекти́ (дошку́лити, дійня́ти і т. ін.) до живи́х печіно́к (до живо́го, до (живо́го) се́рця і т. ін.) кого і без додатка. Дуже зачіпати, боляче вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого.
Фразеологічний словник української мови