доярка

ДОЯ́РКА, и, ж. Робітниця, яка доїть і доглядає корів.

Непомітно із худенької сироти виросла вродлива дівчина, розумна комсомолка, а згодом Мотря стала кращою дояркою в колгоспі (Панч, В дорозі, 1959, 189).

Значення в інших словниках

1. доярка — доя́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. доярка — -и, ж. Робітниця, яка доїть і доглядає корів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доярка — Доярка, -ки ж. Доильщица. Стала за доярку до корів. Св. Л. 322.  Словник української мови Грінченка