доярка
ДОЯ́РКА, и, ж. Робітниця, яка доїть і доглядає корів.
Непомітно із худенької сироти виросла вродлива дівчина, розумна комсомолка, а згодом Мотря стала кращою дояркою в колгоспі (Панч, В дорозі, 1959, 189).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
доярка —
доя́рка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
доярка —
-и, ж. Робітниця, яка доїть і доглядає корів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
доярка —
Доярка, -ки ж. Доильщица. Стала за доярку до корів. Св. Л. 322.
Словник української мови Грінченка