доїздитися

ДОЇ́ЗДИТИСЯ, ї́жджуся, ї́здишся, док. Довго або необережно їздячи, зазнати чого-небудь небажаного, неприємного.

— Доїздяться й вони [козаки]. Не одні вже тут їздили — і німці, і гайдамаки. Та рачки потім назад полізли (Головко, І, 1957, 108);

— Сталевар Кикало вчора розбився на машині, зараз лежить у лікарні, — сказав Крутояр. — Так я й знав! Доїздився! — перебив його Білозуб, — добром його замашки й не могли закінчитися! (Собко, Біле полум’я. 1952, 203).

Значення в інших словниках

1. доїздитися — дої́здитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. доїздитися — -їжджуся, -їздишся, док. Довго або необережно їздячи, зазнати чого-небудь небажаного, неприємного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доїздитися — Дої́здитися, -ї́жджуся, -ї́здишся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)