доїльний

ДОЇ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до доїння.

Щоб далі знижувати затрати, ми вирішили збудувати у постійних корівниках і таборах доїльні площадки (Колг. Укр., 4, 1957, 5);

// Признач. для доїння.

Радянські вчені сконструювали найкращий у світі тритактний доїльний апарат (Вол., Місячне срібло, 1961, 264).

Значення в інших словниках

1. доїльний — дої́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. доїльний — -а, -е. Стос. до доїння. || Признач. для доїння.  Великий тлумачний словник сучасної мови