драглистий
ДРАГЛИ́СТИЙ, а, е.
1. В якому можна загрузнути, в’язкий, грузький.
Дощ забиває очі, січе в обличчя, а під ногами глей драглистий (Кучер, Пов. і опов., 1949, 8).
2. Подібний до драглів.
Воно [тіло інфузорії] складається з драглистої напівпрозорої речовини, яка називається протоплазмою (Зоол., 1957, 6);
Віск був драглистий, і свічки не горіли (Рибак, Помилка.., 1956, 81)
3. перен. Дряблий, обвислий.
Йому було неприємно дивитись на ці тремтливі, драглисті плечі (Руд., Остання шабля, 1959, 194);
Мимоволі окинула [поглядом Устина] чорне, туго налите жиром обличчя, хижий обвід рота, драглисте воло [управителя], і в прозорих від сліз очах жінки блиснула ненависть (Стельмах, І, 1962, 393);
Драглисте обличчя.
Словник української мови (СУМ-11)