дрань
ДРАНЬ, і, ж., збірн. Те саме, що дра́нка¹ 1.
Коли їхали тією стороною, то бачили його будинок, дранню критий (Мирний, III, 1954, 333).
Словник української мови (СУМ-11)ДРАНЬ, і, ж., збірн. Те саме, що дра́нка¹ 1.
Коли їхали тією стороною, то бачили його будинок, дранню критий (Мирний, III, 1954, 333).
Словник української мови (СУМ-11)