драпрі
ДРАПРІ́, невідм., с. і мн. Те саме, що драпіро́вка 1.
Переходячи через покої, шляхтич помітив сліди втечі, бо золототкані драпрі були вже здерті з дверей, столи стояли голі (Панч, III, 1956, 359);
Внизу, у вестибюлі контори, в променистих кумачах драпрі, стоїть портрет Фелікса Дзержинського (Ле, Мої листи, 1945, 208).
Словник української мови (СУМ-11)