драпування
ДРАПУВА́ННЯ, я, с.
1. тільки одн. Дія за знач. драпува́ти і драпува́тися.
Займатися драпуванням.
2. Те саме, що драпіро́вка 2.
Витирали [челядники] масні тарілки й пальці коштовними плащами, драпуванням і навіть вильотами своїх панів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 97).
Словник української мови (СУМ-11)