драпіруватися
ДРАПІРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. тільки 3 ос. Мати властивість падати, лягати складками (про тканину).
Тканини з ацетатного шовку красиві, м’які, добре драпіруються, менше мнуться (Веч. Київ, 20.V 1957, 1).
2. у що, чим. Накидати на себе що-небудь так, щоб воно спадало складками.
Драпіруватися в шовкову тканину.
3. Пас. до драпіру́вати.
Словник української мови (СУМ-11)