Словник української мови в 11 томах

дратва

ДРА́ТВА, и, ж. Міцна просмолена або навощена нитка, якою шиють взуття, шкіряні вироби і т. ін.

Завісив [учитель] єдине вікно австрійською шинелиною і почав пришивати дратвою головки до халяв (Стельмах, Кров людська.., 1, 1957, 100);

Розкривши шафу, він довго перегортає грубезні папки, позшивані дратвою (Кучер, Прощай.., 1957, 267).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дратва — дра́тва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дратва — -и, ж. Міцна просмолена або навощена нитка, якою шиють взуття, шкіряні вироби і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дратва — ДРА́ТВА (міцна нитка для шиття взуття та ін. шкіряних виробів), ДРА́ТОВКА розм., СУЧ діал. Чоботи шити, швайкою водити, дратву смолити — чи є хто такий, що зумів би це ліпше зробити (Є. Гуцало); Загадала шевчиха шевцю черевички шити..  Словник синонімів української мови
  4. дратва — Дра́тва, -ви; дра́тви, дра́тов  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)