Словник української мови в 11 томах

драцена

ДРАЦЕ́НА, и, ж. (Drасаепа). Чагарникова або деревоподібна субтропічна рослина з вічнозеленим видовженим листям та білими або жовтуватими квітками.

Тут [на землі у третинний період] були поширені кипариси, сосни, смереки, пальми, драцени, фікуси, лаври, магнолії (Курс заг. геол., 1947, 280);

Вона сиділа біля розкішної драцени, без шапочки і без пальта (Десняк, II, 1955, 404).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. драцена — драце́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. драцена — -и, ж. Чагарникова або деревоподібна субтропічна рослина з вічнозеленим видовженим листям та білими або жовтуватими квітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. драцена — драце́на (від грец. δράκαινα – дракон, змій) рід тропічних і субтропічних вічнозелених рослин родини агавових. Дерева й кущі. Деякі види вирощують як декоративні; сік окремих видів (напр., драконового дерева) використовують для виготовлення лаків.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. драцена — Дерево або кущ; африк. і аз. субтропіки; листки шкірясті, вічнозелені; д. вирощують як декоративну рослину в кімнатах і оранжереях, в Криму деякі види у відкритому ґрунті; один із видів...  Універсальний словник-енциклопедія