драч

ДРАЧ, а́, ч.

1. розм. Те саме, що дра́чка 1.

Ми ті, що платимо податки, Собі ж лишаєм труд і плач, Котрім державні всі порядки є тільки кривда, тільки драч (Пісні та романси.., II, 1956, 187).

2. діал. Просорушка.

Спритний Омелян хитромудро переплів ремінням крупорушку, драч, вальці, січкарню і керат [кират] (Стельмах, Хліб.., 1959, 116).

Значення в інших словниках

1. Драч — Драч прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. драч — див. ДЕРІЙ.  Словник синонімів Караванського
3. драч — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що драчка 1). 2》 діал. Просорушка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. драч — див. задерикуватий  Словник синонімів Вусика
5. драч — ЗДИ́РСТВО (вимагання або домагання чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства), ЗДИ́РНИЦТВО, ЗДИ́РЩИНА розм., ДРАПІ́ЖКА (ДРЯПІ́ЖКА) розм., ДРАПІ́ЖНІСТЬ (ДРЯПІ́ЖНІСТЬ) розм., ДРАЧ розм., ДРА́ЧКА розм.  Словник синонімів української мови
6. драч — Драч, -ча́, -че́ві; драчі́, -чі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. драч — Драч, -ча м. 1) Шомполъ. Ромен. у. 2) Пильщикъ. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. Волын. г. 2) Обдирало, сборщикъ податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п'ять карбованців за п'ять душ подушного заплати. Лебед.  Словник української мови Грінченка