драч
Драч, -ча
м.
1) Шомполъ. Ромен. у.
2) Пильщикъ. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. Волын. г.
2) Обдирало, сборщикъ податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п'ять карбованців за п'ять душ подушного заплати. Лебед. у.
4) Колючій кустарникъ. (Добруджа). КС. 1883. І. 59.
5) Родъ удочки для крупной рыбы при ловлѣ зимой: оловянная гирька съ крючковъ на шнуркѣ. Вас. 189.
Словник української мови Грінченка