драча

Драча, -чі

ж.

1) Обирательство, вымогательство, поборы, взятки. Нема життя: великі драчі. Лебед. у. КС. 1882. IX. 568.

2) Ссоры. Як менший брат оженився, то почалась між ними драча за худобу. Екатер. у.

Значення в інших словниках

1. драча — Дра́ча: — здирство, тяганина, податок [45] — несправедливі данини, податки, здирства [X] Дра́чі: — непомірні податки, здирства [1] — побори, податки, здирства, тяганина, сварки [3]  Словник з творів Івана Франка
2. драча — Дра́ча. Здирство. Вічно лише драча на товариства, а хісна з них мало (Б., 1895, 19, 2); Тут, знаєте, така дорожня, драча, а німецька точність і акуратність така для мене страшна, що не дивуйтеся, коли я боюся зайти з нею в колізію (Коб., Листи, 166, 577).  Українська літературна мова на Буковині
3. драча — -і, ж., діал. 1》 Непомірний податок. 2》 Сварка, сутичка, суперечка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. драча — Здирства, побори  Словник застарілих та маловживаних слів
5. драча — див. бійка  Словник синонімів Вусика
6. драча — ДРА́ЧА, і, ж., діал. 1. Непомірний податок. Все громада програвала… Пан вже ліс відмежував І нові за нього драчі Та данини накладав (Фр., X, 1954, 246). 2. Сварка, сутичка, суперечка. Як менший брат оженився, то почалась між ними драча за худобу (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах