драча

ДРА́ЧА, і, ж., діал.

1. Непомірний податок.

Все громада програвала… Пан вже ліс відмежував І нові за нього драчі Та данини накладав (Фр., X, 1954, 246).

2. Сварка, сутичка, суперечка.

Як менший брат оженився, то почалась між ними драча за худобу (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. драча — Дра́ча: — здирство, тяганина, податок [45] — несправедливі данини, податки, здирства [X] Дра́чі: — непомірні податки, здирства [1] — побори, податки, здирства, тяганина, сварки [3]  Словник з творів Івана Франка
2. драча — Дра́ча. Здирство. Вічно лише драча на товариства, а хісна з них мало (Б., 1895, 19, 2); Тут, знаєте, така дорожня, драча, а німецька точність і акуратність така для мене страшна, що не дивуйтеся, коли я боюся зайти з нею в колізію (Коб., Листи, 166, 577).  Українська літературна мова на Буковині
3. драча — -і, ж., діал. 1》 Непомірний податок. 2》 Сварка, сутичка, суперечка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. драча — Здирства, побори  Словник застарілих та маловживаних слів
5. драча — див. бійка  Словник синонімів Вусика
6. драча — Драча, -чі ж. 1) Обирательство, вымогательство, поборы, взятки. Нема життя: великі драчі. Лебед. у. КС. 1882. IX. 568. 2) Ссоры. Як менший брат оженився, то почалась між ними драча за худобу. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка