драча
Дра́ча. Здирство. Вічно лише драча на товариства, а хісна з них мало (Б., 1895, 19, 2); Тут, знаєте, така дорожня, драча, а німецька точність і акуратність така для мене страшна, що не дивуйтеся, коли я боюся зайти з нею в колізію (Коб., Листи, 166, 577).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.