драч

Драч, -ча

м.

1) Шомполъ. Ромен. у.

2) Пильщикъ. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. Волын. г.

2) Обдирало, сборщикъ податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п'ять карбованців за п'ять душ подушного заплати. Лебед. у.

4) Колючій кустарникъ. (Добруджа). КС. 1883. І. 59.

5) Родъ удочки для крупной рыбы при ловлѣ зимой: оловянная гирька съ крючковъ на шнуркѣ. Вас. 189.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Драч — Драч прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. драч — див. ДЕРІЙ. Словник синонімів Караванського
  3. драч — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що драчка 1). 2》 діал. Просорушка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. драч — див. задерикуватий Словник синонімів Вусика
  5. драч — ЗДИ́РСТВО (вимагання або домагання чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства), ЗДИ́РНИЦТВО, ЗДИ́РЩИНА розм., ДРАПІ́ЖКА (ДРЯПІ́ЖКА) розм., ДРАПІ́ЖНІСТЬ (ДРЯПІ́ЖНІСТЬ) розм., ДРАЧ розм., ДРА́ЧКА розм. Словник синонімів української мови
  6. драч — Драч, -ча́, -че́ві; драчі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. драч — ДРАЧ, а́, ч. 1. розм. Те саме, що дра́чка 1. Ми ті, що платимо податки, Собі ж лишаєм труд і плач, Котрім державні всі порядки є тільки кривда, тільки драч (Пісні та романси.., II, 1956, 187). 2. діал. Просорушка. Словник української мови в 11 томах