драч

ЗДИ́РСТВО (вимагання або домагання чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства), ЗДИ́РНИЦТВО, ЗДИ́РЩИНА розм., ДРАПІ́ЖКА (ДРЯПІ́ЖКА) розм., ДРАПІ́ЖНІСТЬ (ДРЯПІ́ЖНІСТЬ) розм., ДРАЧ розм., ДРА́ЧКА розм. Старшини в селі не любили за його здирство та хабарі (І. Нечуй-Левицький); Кляне (Чіпка) земство, .. лає здирщину, котру лаяли всі небагаті люди (Панас Мирний); Завалити його (промисловця) податками та драчками — се одинокий рід промислової політики, яку вміють вести галицькі власті (І. Франко).

КРУПОДЕ́РНЯ (невелике підприємство, пристрій для виготовлення крупів), КРУПОРУ́ШКА, ДРАЧ, ДРА́ЧКА діал. (для виготовлення крупів з гречки, кукурудзи); ПРОСОРУ́ШКА (для виготовлення з проса пшона). Млин і круподерня працювали справно, переробляли не лише своє, а й збіжжя інших помольців (П. Кочура); Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата, — співаючи, зробить (М. Стельмах); Другого (двигуна) доведеться ставити на господарському дворі — качати воду, крутити віялку, просорушку (Ю. Яновський).

ПОДА́ТОК (встановлюваний державою обов'язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін.), ПО́ДАТЬ заст., ПОДА́ЧА заст., ЧИНШ заст., ОКЛА́Д заст., ОБРО́К заст., О́ПЛАТЬ заст., ОПЛА́ТКИ заст., ПОЛІ́ТОК діал., ДРА́ЧА діал. Минав же рік, і Гриць Семко за солом'яну стріху платив податок більший, ніж Хомаха за дім під бляхою (С. Чорнобривець); Він жалівся, що пани та ксьондзи силою заводять на Україні унію, беруть великі податі, навіть з козацьких удов, беруть оплать з кожної хати (І. Нечуй-Левицький); Яків, бачте, в Києві на заробітках був. У нас пускають; треба тільки подачу давати, яку там положать (Марко Вовчок); Язиком мелеш, а щоб чинш справно платити, о тім не клопочешся... (Н. Рибак); (2 солдат:) Чотири роки тому пан мене погнав у військо за те, що батько не сплатив оброку (К. Герасименко); А яку ж ми маємо втрату, задзвенів із громади Зіньків голос, коли ми тую землю наймаємо і тими грішми і всі оплатки відбуваємо, ще й зостається? (Б. Грінченко); Приходить чорт і вимагає політок (казка); Все громада програвала... Пан вже ліс відмежував І нові за нього драчі Та данини накладав (І. Франко).

СВА́РКА (гостра розмова, що супроводжується докорами, образами), СВА́РА перев. мн., ЛА́ЙКА, КОЛОТНЕ́ЧА, РОЗРА́ДА, СУ́ТИЧКА, БАТА́ЛІЯ ірон., СВАРНЯ́ розм., ГРИЗНЯ́ розм. ГРИЗОТНЯ́ розм. рідше, ГРИЗО́ТА розм. рідше, КРИК розм., ЗА́КОЛОТ розм. рідше, ЗМАГА́ННЯ розм. рідше, ЗА́ЧІПКА рідше, КАЛАМУ́Т рідше, ЗВА́ДА заст., СВАР діал., ПО́СВАРКА діал., ЗВЯ́ГА діал., ЗМА́ЖКА діал., ДРА́ЧА діал., ФУК діал; ПЕРЕПА́ЛКА розм., ПІКІ́РУВАННЯ розм., ПІКІРО́ВКА розм., ПЕРЕСВА́РКА діал., ПЕРЕСВА́Р діал., ПЕРЕДИ́РКА діал., ПЕРЕДРА́ЧКА діал. (взаємне ображання гострими або лайливими словами). Лайка та сварка, бучі та колотнечі! Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись (Панас Мирний); Днедавня свара!.. Час її забути (М. Зеров); — Мені усі ви рівні; я в ваші чвари та свари не мішаюсь (П. Куліш); Іноді доходило до гострих сутичок між матір'ю і дочкою (А. Хижняк); З тобою недолі нас кревно з'єднали — Не буде між нами розради (М. Старицький); — А в нас, вуйно, ввечері така була сварня у хаті (П. Козланюк); Після трьох днів гризні допіру Іван Федотович помирився з жінкою (С. Васильченко); І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Звичайне — гризота, сварка та бійка! Кого вони не пригнуть до землі (І. Франко); Орисі після такого домашнього заколоту зробилося погано (Григорій Тютюнник); Коло шинку кріпаків ціла юрба, позбивались у купу. Крик, гук, спірка, змагання (Панас Мирний); Свар не свайба (прислів'я); Вони щодня вагуються. Така звяга йде в дому (Ганна Барвінок); Кайдаш і Лаврін микались і собі в бабську змажку, кричали на все горло (І. Нечуй-Левицький); Данило з подивом прислухався до їхньої пересварки (М. Стельмах); Невже Цимбалу приємно підхоплювати оті колючі запитання, слухати сердиті перепалки (С. Журахович). — Пор. 1. сканда́л.