драїти
ДРА́ЇТИ, дра́ю, дра́їш, недок., перех.
1. Чистити, натирати до блиску.
[Високий матрос:] Ти що хочеш, щоб я тобі палубу драїв? (Корн., І, 1955,45).
2. перен., розм. Гостро критикувати, лаяти.
Від нього перепадало всім: і мотористам, і комендорам, і сигнальникам. Гейка він теж неодноразово драїв, як-то кажуть, з пісочком (Ткач, Жди.., 1959, 22).
Словник української мови (СУМ-11)