Словник української мови в 11 томах

древляни

ДРЕВЛЯ́НИ і ДЕРЕВЛЯ́НИ, ля́н, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я, яке жило у прип’ятському Поліссі.

В басейні Тетерева, до Прип’яті, були поселення древлян (Іст. УРСР, І, 1953, 41);

У поході 907 р. брали участь словени, кривичі, деревляни, радимичі,.. тобто всі ті слов’янські племена, які на той час були підвладні Олегові (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 538).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. древляни — (одн. древлянин, -а, ч.; древлянка, -и, ж.) і деревляни (одн. деревлянин, -а, ч.; деревлянка, -и, ж.), -лян, мн. Стародавнє східнослов'янське плем'я, яке жило у прип'ятському Поліссі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. древляни — Східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на укр. Поліссі по р. Прип'ять, Горинь, Случ, Тетерев; займались землеробством, скотарством, промислами і ремеслами (ткацтво, гончарство); землі д. творили окреме князівство на чолі з кн.  Універсальний словник-енциклопедія