древляни

Східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на укр. Поліссі по р. Прип'ять, Горинь, Случ, Тетерев; займались землеробством, скотарством, промислами і ремеслами (ткацтво, гончарство); землі д. творили окреме князівство на чолі з кн.; найбільші м.: Іскоростень (Коростень), Вручій (Овруч), Малин; 884 підкорені київським кн. Олегом, приєднані до Київської держави; 907 у складі київського війська брали участь у поході на Візантію; 945 спроба кн. Ігоря провести повторний збір данини призвела до повстання і загибелі кн.; 946 кн. Ольга придушила повстання, зруйнувала Іскоростень, землі підпорядкувала київському кн.

Значення в інших словниках

1. древляни — (одн. древлянин, -а, ч.; древлянка, -и, ж.) і деревляни (одн. деревлянин, -а, ч.; деревлянка, -и, ж.), -лян, мн. Стародавнє східнослов'янське плем'я, яке жило у прип'ятському Поліссі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. древляни — ДРЕВЛЯ́НИ і ДЕРЕВЛЯ́НИ, ля́н, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я, яке жило у прип’ятському Поліссі. В басейні Тетерева, до Прип’яті, були поселення древлян (Іст. УРСР, І, 1953, 41); У поході 907 р. брали участь словени, кривичі, деревляни, радимичі,.  Словник української мови в 11 томах