Словник української мови в 11 томах

дробитися

ДРОБИ́ТИСЯ, дро́биться; мн. дро́бляться; недок.

1. Розбиватися, ламатися, кришитися на невеликі частини.

Віковічна скала розкололася надвоє, почала тріскати, ламатися і дробитися на дрібні брили (Фр., II, 1950, 94);

Деку [молотарки] відрегульовують так, щоб горох вимолочувався, але не дробився (Зерн. боб. культ., 1956, 41);

// Мати властивість розбиватися, ламатися, кришитися на невеликі частини.

Алмаз дуже твердий, ним ріжуть скло, а графіт досить легко дробиться на частинки (Наука.., 9, 1956, 5);

*Образно. Вода була чиста, прозора, і сонце дробилося в ній, прошивало воду до самого дна тонкими й ніжними срібними струнами (Кучер, Голод, 1961, 231).

2. Пас. до дроби́ти 1, 2.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дробитися — дроби́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. дробитися — дробиться; мн. дробляться; недок. 1》 Розбиватися, ламатися, кришитися на невеликі частини. || Мати властивість розбиватися, ламатися, кришитися на невеликі частини. 2》 Пас. до дробити 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дробитися — КРИШИ́ТИСЯ (розпадатися на дрібні частинки), РОЗКРИ́ШУВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДРОБИ́ТИСЯ. — Док.: покриши́тися, розкриши́тися, розси́патися, роздроби́тися. Земля, обламана над шумною водою, Поволі кришиться і сиплеться в глибінь (М.  Словник синонімів української мови