дроблений

ДРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дроби́ти 1.

За селищем, під самою горою, на висячім мосту виднілись вагонетки, а нижче між великими конусами дробленого каміння пролягала вузькоколійка (Гончар, III, 1959, 92).

Значення в інших словниках

1. дроблений — дро́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. дроблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дробити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови