дробівниця

ДРОБІВНИ́ЦЯ, і, ж., мисл. Мішечок або коробка для зберігання дробу (у 1 знач.).

Та вже й мусив [вояка] На полицю класти І цвяхований жупан свій, Шаблю й спис товстючий, І пістоль, і дробівницю, І мушкет важучий (Щог., Поезії, 1958, 149).

Значення в інших словниках

1. дробівниця — дробівни́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дробівниця — -і, ж., мисл. Мішечок або коробка для зберігання дробу (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дробівниця — Дробівниця, -ці ж. Дробница (мѣшокъ или сосудъ для храненія дроби). І пистоль, і дробівниця, і мушкет важучий. Щог. В. 98.  Словник української мови Грінченка