1. Словник української мови в 11 томах

дробівниця

ДРОБІВНИ́ЦЯ, і, ж., мисл. Мішечок або коробка для зберігання дробу (у 1 знач.).

Та вже й мусив [вояка] На полицю класти І цвяхований жупан свій, Шаблю й спис товстючий, І пістоль, і дробівницю, І мушкет важучий (Щог., Поезії, 1958, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дробівниця — дробівни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дробівниця — -і, ж., мисл. Мішечок або коробка для зберігання дробу (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дробівниця — Дробівниця, -ці ж. Дробница (мѣшокъ или сосудъ для храненія дроби). І пистоль, і дробівниця, і мушкет важучий. Щог. В. 98. Словник української мови Грінченка