дробівниця
Дробівниця, -ці
ж. Дробница (мѣшокъ или сосудъ для храненія дроби). І пистоль, і дробівниця, і мушкет важучий. Щог. В. 98.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дробівниця — дробівни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дробівниця — -і, ж., мисл. Мішечок або коробка для зберігання дробу (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дробівниця — ДРОБІВНИ́ЦЯ, і, ж., мисл. Мішечок або коробка для зберігання дробу (у 1 знач.). Та вже й мусив [вояка] На полицю класти І цвяхований жупан свій, Шаблю й спис товстючий, І пістоль, і дробівницю, І мушкет важучий (Щог., Поезії, 1958, 149). Словник української мови в 11 томах