дров’яний
ДРОВ’ЯНИ́Й, а́, е́. Прикм. до дро́ва.
Дров’яний попіл;
// Признач. для зберігання дров.
Догорав дров’яний склад (Кучер, Чорноморці, 1956, 169);
По обіді троє авіаторів у шапках, у теплих пальтечках, закутані в кашне.. ввійшли до Вови в дров’яний сарай (Донч., І, 1956, 438);
// Придатний на дрова.
Ліс зріджений відрізняється своїми властивостями від лісу зімкнутого,.. корабельний — від дров’яного, штучно створений — від лісу, що виник природним шляхом (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 17);
При обліку дерева розподіляють на ділові і дров’яні (Колг. Укр., 10, 1960, 36).
Словник української мови (СУМ-11)