дротяний

ДРОТЯНИ́Й, а́, е́. Прикм. до дріт;

// Зробл. з дроту.

Втратив я дротяну нагайку Через тебе, дівчину молоденьку (Чуб., V, 1874, 63);

На вказівному пальці у неї був дротяний перстень (Жур., Вечір.., 1958, 241);

Крізь бінокль Хомі виразно було видно ворожий передній край, дротяні загорожі (Гончар, III, 1959, 412);

*У порівн. Шорстке, неначе дротяне, волосся на голові позакручувалось густими кучерями (Н.-Лев., І, 1956, 466).

Дротяна́ запа́ска — запаска, оздоблена позолоченими або посрібленими дротиками.

Навіть у будень носила [Палагна] шовкові хустки.., блискучі дротяні запаски (Коцюб., II, 1955, 342).

Значення в інших словниках

1. дротяний — дротяни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дротяний — -а, -е. Прикм. до дріт. || Зробл. з дроту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дротяний — Дротя́ни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дротяний — Дротяний, -а, -е Проволочный. Рудч. Ск. І. 60. Озьми, сину, дротянії віжки, зв'яжи милій рученьки і ніжки. Млр. л. сб. 209. дротяна запаска. Запаска съ вотканной въ нее канителью. Шух. І. 132. ум. дротяненький. Нагаєчка дротяненька, а я молоденька, у тіло влипає, кров'ю залітає. Чуб. V. 494.  Словник української мови Грінченка