Словник української мови в 11 томах

дротяник

ДРОТЯНИ́К, а́, ч., ент. Личинка жука — шкідника сільськогосподарських культур родини коваликових, що живе в грунті, у гниючій деревині, під корою мертвих дерев.

Дротяники часто пошкоджують коріння й кореневу шийку молодих рослин картоплі (Картопля, 1957, 208).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дротяник — дротя́ни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. дротяник — -а, ч., ент. Личинка жука – шкідника сільськогосподарських культур родини коваликових, що живе в ґрунті, у гниючій деревині, під корою мертвих дерев.  Великий тлумачний словник сучасної мови