дротяник

дротя́ник

-а, ч., ент.

Личинка жука – шкідника сільськогосподарських культур родини коваликових, що живе в ґрунті, у гниючій деревині, під корою мертвих дерев.

Значення в інших словниках

1. дротяник — дротя́ни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дротяник — ДРОТЯНИ́К, а́, ч., ент. Личинка жука — шкідника сільськогосподарських культур родини коваликових, що живе в грунті, у гниючій деревині, під корою мертвих дерев. Дротяники часто пошкоджують коріння й кореневу шийку молодих рослин картоплі (Картопля, 1957, 208).  Словник української мови в 11 томах