друженька

ДРУ́ЖЕНЬКА, и, ж. Пестл. до дру́жка 1.

Вимовляє [мати] доні: — Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Де світилки з друженьками, Старости, бояре? (Шевч., І, 1963, 25).

Значення в інших словниках

1. друженька — дру́женька іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири дру́женьки  Орфографічний словник української мови
2. друженька — дружечка, -и, ж. Зменш.-пестл. до дружка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови