1. Словник української мови в 11 томах

друженька

ДРУ́ЖЕНЬКА, и, ж. Пестл. до дру́жка 1.

Вимовляє [мати] доні: — Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Де світилки з друженьками, Старости, бояре? (Шевч., І, 1963, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. друженька — дру́женька іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири дру́женьки Орфографічний словник української мови
  2. друженька — дружечка, -и, ж. Зменш.-пестл. до дружка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови