1. Орфографічний словник української мови

друженька

дру́женька

іменник жіночого роду, істота

* Але: дві, три, чотири дру́женьки

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. друженька — дружечка, -и, ж. Зменш.-пестл. до дружка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. друженька — ДРУ́ЖЕНЬКА, и, ж. Пестл. до дру́жка 1. Вимовляє [мати] доні: — Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Де світилки з друженьками, Старости, бояре? (Шевч., І, 1963, 25). Словник української мови в 11 томах