1. Словник української мови в 11 томах

дружечка

ДРУ́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дру́жка 1.

Уже сонечко вгору йде, Уже наша молода з двору йде Попід вишневим садочком, За нею дружечки рядочком (Сам., II, 1958, 171);

Спечіть мені коровай з шишечками, Бо вже ж мені розлука з дружечками (Забашта, Квіт.., 1960, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружечка — дру́жечка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири дру́жечки Орфографічний словник української мови
  2. дружечка — див. друженька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дружечка — Друженька, дружечка, -ки ж. ум. отъ дружка. Словник української мови Грінченка